Рассмотрены основные проблемы защиты информации в компьютерных системах и сетях, а также вопросы проектирования современных средств защиты информации от несанкционированного доступа к информации. Приведены примеры программирования выбранных функций идентификации и аутентификации пользователей, а также криптографической защиты информации по курсу "Основы защиты информации".

Изложены базовые положения о переносе в мир суперкомпьютеров эмоциональных и интуитивных, бессознательных и сознательных механизмов (метамоделей и процессов) мышления человека, о структурах подсистем сознания, подсознания и надсознания человека. Определены архитектура и взаимоотношения отдельных функциональных модулей и процессоров головного мозга человека для их реализации в соответствующих эмоционально и морально-ориентированных суперкомпьютерах будущих поколений, способных воспроизводить продуктивное творческое мышление.

Теоретичне обгрунтування та розробка моделей засобів захисту інформації дозволяють суттєво підвищити рівень захищеності комп'ютерних мереж. Запропоновані засоби автентифікації суб'єктів і повідомлень у комп'ютерній мережі базуються на використанні сервера безпеки та спеціалізованих протоколів підтвердження справжності суб'єктів з адаптацією за довжиною ключа. Наведено оцінки пропускної спроможності захищених мереж для різних моделей протоколів автентифікації.

Відзначено, що аутентифікація користувачів є основоположною процедурою в сучасних комп'ютерних системах і мережах. Розглянуто моделювання поведінки користувача за допомогою емуляції вторгнення в систему на базі машини станів користувачів. Одержані результати дозволяють оцінити апріорі підсистему захисту від несанкціонованого доступу.

Розглянуто новий підхід до моделювання мережевого TCP-протоколу на основі моделі, у якій як розподілення довжин вікон TCP-протоколу використовується кусково-експоненціальна функція. Запропонована модель TCP-протоколу дозволяє з високою ймовірністю оцінити пропускну спроможність комп'ютерної мережі та вибрати такі параметри засобів мережевого захисту, які забезпечать найбільшу пропускну спроможність передачі інформації користувачів.

Запропоновано еволютивний алгоритм для пошуку квазіоптимальних параметрів побудови генератора псевдовипадкових чисел підвищеної криптографічної стійкості. Розроблено математичні моделі еволютивного алгоритму, на базі яких реалізовано програмне забезпечення.

Запропоновано алгоритми для фільтрації як числової, так і змістовної інформації. Алгоритми базуються на принципі типовості повідомлень, який застосовує користувач під час відбору інформації. Показано можливість їх практичного застосування у міжмережевих екранах.

Запропоновано структуру генератора псевдовипадкових чисел, побудовану на базі каскаду Голлмана. Особливість запропонованої структури полягає у її здатності міняти конфігурацію зворотних зв'язків базових LFSR генераторів. Показано, що це дозволяє ефективно підвищити рівень лінійної складності генератора.

Розглянуто підхід до визначення інтегральної оцінки ризику в інформаційній системі та дано аналіз параметрів цієї оцінки. Запропоновано рангову модель оцінки одного з параметрів, а саме ризику загроз з використанням теорії випадкових графів. Розроблено алгоритм використання цієї моделі на етапі проектування системи.

Розглянуто науково-технічні питання захисту інформації у корпоративних комп'ютерних системах і мережах, які виникають щодо загроз порушення безпеки передачі, обробки та зберігання конфіденційної інформації. Висвітлено теоретичні та практичні засади реалізації механізмів управління доступом, парольного та криптографічного захисту інформації, ідентифікації та аутентифікації користувачів, формування сертифікатів ключів і цифрових підписів. Запропоновано методи оцінювання криптостійкості відкритих і таємних ключів, цифрових підписів з орієнтацією на класичні та сучасні стандарти.

Рассмотрены научно-технические вопросы защиты информации в корпоративных компьютерных системах и сетях, возникающие относительно угроз нарушения безопасности передачи, обработки и хранения конфиденциальной информации. Освещены теоретические и практические основы реализации механизмов управления доступом, парольной и криптографической защиты информации, идентификации и аутентификации пользователей, формирования сертификатов ключей и цифровых подписей. Даны методы оценивания криптоустойчивости открытых и тайных ключей, цифровых подписей с ориентацией на классические и современные стандарты.

Наведено історичний огляд педагогічної та наукової діяльності однієї з найбільш популярних і відомих кафедр НТУУ "КПІ" - кафедри обчислювальної техніки, яка створювалась разом з одноіменними кафедрами провідних ВНЗ СРСР (МІФІ, МЕІ, МВТУ, ЛЕТІ). Кафедра заклала основи підготовки спеціалістів у галузі інформатики та обчислювальної техніки в незалежній Україні. Наведено кількісні та якісні результати діяльності науково-педагогічної школи кафедри, приклади виконання дослідно-конструкторських розробок спеціалізованих засобів обчислюювальної техніки від 1-го до 5-го поколінь, а також персоніфіковану інформацію про вчених науково-педагогічної школи кафедри.

Приведен исторический обзор педагогической и научной деятельности одной из наиболее популярных и известных кафедр НТУУ "КПИ" - кафедры вычислительной техники, которая создавалась вместе с одноименными кафедрами ведущих ВУЗ СССР (МИФИ, МЭИ, МВТУ, ЛЭТИ). Кафедра заложила основы подготовки специалистов в области информатики и вычислительной техники в независимой Украине. Приведены качественные и количественные результаты деятельности научно-педагогической школы кафедры, примеры выполнения исследовательско-конструкторских разработок специализированных средств вычислительной техники от 1-го до 5-го поколений, а также персонифицированную информацию об ученых научно-педагогической школы кафедры.

Стохастическая сеть Петри является моделью реальных параллельных систем. Анализ процессов, происходящих в таких системах, требует большого количества времени. Минимизация управляющего списка в процессе моделирования работы системы позволяет сократить требуемое для анализа время. Системы моделирования, использующие оптимизированные управляющие списки, смогут давать более точные результаты моделирования за кратчайшие сроки.

Основанная на экранных графических средствах связь между человеком и компьютером широко вошла в практику работы с операционными системами и многими приложениями. Однако, эффективность работы пользователя с графической информацией, графами различной сложности и связности остается низкой. Предложены способы представления теоретико-графовых моделей с повышенным уровнем интуитивного и когнитивного восприятия разнообразных отношений элементов в формальных структурах.